(097) 099-66-85
(063) 288-54-49
(066) 513-24-38
View Thread
 Хто правий?
|
|
| metodist |
Posted on 23-10-2009 18:07
|
 Головний адімінстратор  Posts: 371 Joined: 12.09.07 |
В даній темі пропонуємо висловлюватися за чи проти поставлених спірних запитань або шукати відповідь на власне складне питання. Бажано аргументувати свою точку зору, але головне просто спробувати знайти найближче до істини рішення. В першу чергу тема призначена для висвітлення питань, що стосуються методів роботи програми АС-Зарплата на які користувачі та розробники мають різні точки зору. Це можуть бути дискусії як щодо технічної реалізації певних моментів, так і щодо відповідності чи різного трактування законодавчої бази відносно функцій програми. |
|
|
|
| metodist |
Posted on 23-10-2009 19:43
|
|
Головний адімінстратор Posts: 371 Joined: 12.09.07 |
Для прикладу, першим проблемним запитанням є ситуація з утриманням, а особливо з нарахуванням на фонд оплати праці за угодами цивільно-правового характеру. Зокрема, на даний час АС-Зарплата при формуванні меморіального ордеру №5 нараховує на суми оплат цивільно-правових договорів внески до пенсійного фонду та фонду зайнятості. В той же час, деякі користувачі категорично вважають таку ситуацію неправильною і пропонують проводити нарахування також до фондів соціального страхування на випадок безробіття та від нещасного випадку на виробництві. На підтвердження цієї думки висуваються аргументи, що "так завжди було", "так сказав Фонд" тощо. Варто лиш зауважити, що, дійсно, АС-Зарплата деякий час проводила усі нарахування на суми за договорами ЦПХ. Але, врешті ми помітили це і, проаналізувавши нормативну базу, виправили механізм і скасували нарахування до ФСС з ТВП і ФСС від НВ. Суть наших аргументів полягає у твердженні, що соціальні внески вказаного типу для самозайнятих осіб є справою цілком добровільною. Тому, за бажанням, такі особи можуть самостійно застрахуватися у відповідних Фондах і сплачувати потрібні внески за встановленим порядком. Нагадаємо також, що свого часу (досить давно вже це було) на суми за угодами ЦПХ взагалі не було нарахувань до соц.фондів. Потім результатом різних реформ стало обов'язкове нарахування до ПФУ (зараз взагалі важко знайти суми, з яких не сплачуються ці внески  ). І лише, порівняно, нещодавно (з 13.01.2009) нарахування на фонд сум за угодами ЦПХ стало проводитися також до ФСС на випадок безробіття, що пов'язано із "антикризовими" змінами відповідного законодавства. Решта ж соц.внесків свого статусу не змінювала.Крім того, постає просте запитання щодо оплати тичасової непрацездатності або компенсації за нещасний випадок особам, що виконували роботи за ЦПД. Адже хто їм має компенсувати відповідні лікарняні листи, якщо фактично уся їх праця "тимчасова" (тобто лише в рамках конкретного договору) і як правило роботи проводяться у різних роботодавців? Відповідь - ніхто. Забезпечуєш себе роботою сам - потурбуйся про "чорний день". Для вивчення нормативної бази можна скористатися, наприклад, Законом України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування", різними роз'яснювальними листами (МінПраці ДЦЗ №ДЦ-03-1696/0/6-09 від 10.03.2009, ДПА №1466/К/17-0715/4570/7/17-0717 від 11.03.2006, ПФУ №8157/03-20 від 13.05.2008 і ін.), консультаціями спеціалістів ("Праця і зарплата" за лютий 2001р. №8(252), "Дебет-Кредит" №11 2001р. і ін.) тощо. На нашому сайті можна ознайомитися з Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (http://agrosoft.com.ua/articles.php?a...icle_id=19) Edited by metodist on 23-10-2009 19:44 |
|
|
|
| TopManager |
Posted on 23-10-2009 23:54
|
 Адміністратор  Posts: 192 Joined: 14.09.07 |
Ще одне спірне питання: Як розрахувати страхові виплати по тимчасовій непрацездатності у випадках, коли в розрахунковому періоді і в періоді, за який виплачується допомога, норма робочого часу різна? Наприклад, в розрахунковому періоді працівник займав повну ставку, а в місяці, коли пішов на лікарняний, переведений на 0,5 ставки. Декілька закладів, що звернулись до нас з відповідним питанням, повідомили, що Фонд соцстрахування з ТВП рекомендував у такому випадку заплатити "половину" суми лікарняного, розрахованого згідно порядку, встановленого відомою постановою №1266. І дійсно, існує лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №01-16-211 від 05.02.2009: "У зв'язку з фінансовою та економічною кризою, зменшенням обсягів виробництва склалася ситуація, коли на багатьох підприємствах встановлюється режим неповного робочого дня, у зв'язку з чим збільшилась кількість звернень щодо надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах в такі періоди. Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1266 (далі - Порядок), не передбачено обчислення середньогодинної заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах у випадках, коли норма робочого часу в розрахунковому періоді і в періоді, за який виплачується допомога, різна. Враховуючи викладене та з метою запобігання нецільового використання коштів Фонду вважаємо за необхідне для обчислення середньої заробітної плати при наданні допомоги у випадках встановлення режиму неповного робочого дня керуватися пунктом 15 вказаного Порядку, тобто застосовувати середньогодинну заробітну плату. В той же час повідомляємо, що Виконавча дирекція Фонду надіслала пропозиції до Міністерства праці та соціальної політики України щодо внесення змін до Порядку в частині застосування середньогодинної заробітної плати у випадках, коли в окремих місяцях розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата, або в періоді, за який виплачується допомога, встановлюється неповний робочий день." Отже, повертаючись до нашого прикладу, потрібно було б розрахувати суму компенсації за тимчасову непрацездатність, використовуючи не середньоденну, а середньогодинну зарплату і оплатити лікаряний в годинах непрацездатності. Тоді, насправді, сума лікаряного буде наполовину меншою від тієї, що розрахована, виходячи з середньоденної заробітної плати. Але, як завжди виникло "АЛЕ"! Згідно з відомою постановою Кабміну №1266 право надавати роз'яснення щодо застосування Порядку обчислення середньої зарплати для розрахунку страхових виплат виключно надано Міністерству праці та соціальної політики. У своєму роз'ясненні №150/18/99-09 від 11.06.09 Мінпраці виклало наступне: "Відповідно до пунктів 3 та 4 Порядку розрахунковим періодом для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день) є останні шість календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок протягом якого особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувались страхові внески. Обчислення страхових виплат відповідно до пункту 14 цього Порядку здійснюється виходячи із середньоденної заробітної плати за відпрацьований час. Якщо облік робочого часу ведеться не у годинах, а у днях, загальна сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається множенням середньоденної заробітної плати на кількість робочих днів (незалежно від кількості відпрацьованих у ньому годин) згідно з графіком роботи підприємства або індивідуального графіка роботи працівника, що припадають на період тимчасової непрацездатності або відпустки по вагітності та пологах. Іншого чинним законодавством не передбачено. Тільки після внесення відповідних змін до Порядку для оплати листків непрацездатності у період роботи підприємства в режимі неповного робочого дня під час обчислення середньої заробітної плати можливе застосування середньогодинної заробітної плати." На це є відповідь Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (лист №01-16-1447 від 13.07.09): "У зв'язку із збільшенням випадків переходу роботи підприємств у режим неповного робочого часу, а також те, що нормами Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1266 (далі - Порядок), не встановлено механізму обчислення середньогодинної заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, у випадках, коли норма робочого часу в розрахунковому періоді і в періоді, за який виплачується допомога, різна, листом виконавчої дирекції Фонду від 05.02.2009 р. N 01-16-211 надавалися рекомендації щодо застосування середньогодинної зарплати для обчислення середньої заробітної плати при наданні допомоги у випадках встановлення режиму неповного робочого дня. Відповідно до роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики України від 11.06.2009 року N 150/18/99-09, до внесення відповідних змін до Порядку, в період роботи підприємства в режимі неповного робочого дня, для розрахунку страхових виплат застосовується середньоденна заробітна плата (пункт 14 Порядку). Враховуючи, що згідно із пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням" від 26.09.2001 р. N 1266, право давати роз'яснення щодо застосування Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням надано Міністерству праці та соціальної політики, на підставі роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики України від 11.06.2009 року N 150/18/99-09. Виконавча дирекція Фонду відкликає свій лист від 05.02.2009 р. N 01-16-211." Отже, здається, питання вирішене! 
Edited by TopManager on 24-10-2009 00:30 |
|
|
|
| metodist |
Posted on 09-06-2011 14:22
|
|
Головний адімінстратор Posts: 371 Joined: 12.09.07 |
Хоча рік вже наблизився до свого екватору і видано гору суперечливих інструкцій ДПА, до цих пір подекуди залишається у "підвішеному" стані питання подання загальнообов'язкової щомісячної декларації про ПДФО. З приводу цього варто звернути увагу на реакцію Міністерства юстиції України, викладену, зокрема, у листі №3915-0-4-11/101 від 28.04.2011р. У цьому листі дається правова оцінка 22 листів ДПАУ, до яких ставиться вимога скасування. Серед них є такі, що стосуються єдиного податку, ПДВ, перевірок, штрафних санкцій і т.д. А кілька листів впливають на питання щомісячної звітності. А саме, Лист від 17.02.2011р. №4485/7/17-0217 "Про заповнення Податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб" (http://www.sta.gov.ua/control/uk/publ...t_id=45661) та Лист від 25.03.2011р. №8235/7/17-0217 "Про подання Податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб" (http://www.sta.gov.ua/control/uk/publ...owHidden=1). Цікавим є і Лист від 21.01.2011р. №1600/7/10-1017/220 "Про направлення Методичних рекомендацій" (http://www.dpa.dn.ua/s/176/2122). З повним текстом листа Мін'юсту можна ознайомитись, наприклад, тут: http://www.nau.kiev.ua/druk.php?name=...2011-0.txt . А якщо коротко, то які ж висновки можна зробити, крім того, що місячна декларація не потрібна? Фактично, Мін'юст підтвердив логічні думки звичайного громадянина, що хоч трохи стикався із "якістю" роботи нашої славної податкової. Тобто, що ДПАУ, по-перше, не в змозі чітко сформулювати які-небудь правила і їх же притримуватися, хоча вимагає від податкових агентів виконання усіх своїх, навіть безглуздих, рекомендацій, а, по-друге, постійно намагається ставити себе як вищу інстанцію, ігноруючи існуючі правові норми. Навіть заголовок додатку до резолюції Мін'юсту говорить сам за себе: "Перелік листів ДПАУ, що містять нові правові норми, які зачіпають права, свободи й законні інтереси юридичних і фізичних осіб та мають міжвідомчий характер". |
|
|
|
| Jump to Forum |