Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до ПФУ
Posted by metodist on June 19 2008 14:12:29
ІНСТРУКЦІЯ
про порядок обчислення і сплати страхувальниками
та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове
державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України

> Переглянути повний текст Закону <


<. . .>
2. Платники страхових внесків
Платниками страхових внесків є:

2.1. Страхувальники:

2.1.1. Роботодавці:

підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування — фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру;

колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи та фермерські господарства, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок);

дипломатичні представництва, консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;

іноземні дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України.

2.1.2. Підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу.

2.1.3. Фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок).

2.1.4. Члени сімей осіб, зазначених у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 цієї Інструкції, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

2.1.5. Особи, які забезпечують себе роботою самостійно, — займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов’язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності.

2.1.6. Особи, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, з моменту укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування відповідно до статті 12 Закону.

2.2. Застраховані особи:

2.2.1. Громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об’єднаннях громадян, у фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування — фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

2.2.2. Члени колективних та орендних підприємств, сільськогосподарських кооперативів та фермерських господарств, у тому числі тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок).

2.2.3. Фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок).

2.2.4. Члени сімей фізичних осіб, зазначених у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 цієї Інструкції, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

2.2.5. Особи, які забезпечують себе роботою самостійно, — займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов’язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності.

2.2.6. Громадяни України, які працюють у розташованих за межами України дипломатичних представництвах, консульських установах України, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України).

2.2.7. Громадяни України та особи без громадянства, які працюють в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах іноземних держав, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України).

2.2.8. Особи, обрані на виборні посади до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, профспілок, політичних партій, які отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на виборній посаді.

2.2.9. Працівники воєнізованих формувань, особи начальницького і рядового складу фельд’єгерської служби спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань зв’язку та інформатизації, гірничорятувальних частин незалежно від підпорядкування, а також особовий склад аварійно-рятувальної служби, створеної відповідно до законодавства на постійній основі.

2.2.10. Особи, які проходять альтернативну (невійськову)

службу.

2.2.11. Особи, які проходять професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за направленням підприємств, установ, організацій (без збереження заробітної плати та з отриманням стипендії відповідно до законодавства).

2.2.12. Особи, які отримують допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

2.2.13. Особи, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, з моменту укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування відповідно до статті 12 Закону.

2.2.14. Особи, які відповідно до законів отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. (Пункт 2.2 доповнено підпунктом 2.2.14 згідно з Постановою Пенсійного фонду N 3-1 від 31.01.2005)

2.2.15. Один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства. (Пункт 2.2 доповнено підпунктом 2.2.15 згідно з Постановою Пенсійного фонду N 3-1 від 31.01.2005)

2.2.16. Особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, Службі безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також в органах Міністерства внутрішніх справ України. (Пункт 2.2 доповнено підпунктом 2.2.15 згідно з Постановою Пенсійного фонду N 3-1 від 31.01.2005)

3. Реєстрація страхувальників і застрахованих осіб та облік платників страхових внесків
3.1. Реєстрація страхувальників та застрахованих осіб

3.1.1. Страхувальники, перелічені в підпунктах 2.1.1 (юридичні особи), 2.1.2 пункту 2.1 цієї Інструкції, зобов’язані зареєструватися в органах Пенсійного фонду України за своїм місцезнаходженням у 10-денний термін із дня:

отримання свідоцтва про державну реєстрацію як суб’єкта підприємницької діяльності;

прийняття рішення про створення установи, організації, філії, представництва, іншого відокремленого підрозділу;

зміни юридичного статусу чи адреси, якщо відповідно до закону державна реєстрація таких установ, організацій та відокремлених підрозділів не проводиться.

3.1.2. Страхувальники, зазначені в підпунктах 2.1.1 (фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності), 2.1.3, 2.1.4, 2.1.5 пункту 2.1 цієї Інструкції, зобов’язані зареєструватися в органах Пенсійного фонду України за місцем проживання в 10-денний термін із дня:

отримання свідоцтва про державну реєстрацію як суб’єкта підприємницької діяльності;

отримання дозволу на провадження нотаріальної та іншої діяльності;

укладення трудового договору з найманим працівником;

зміни прізвища, ім’я та по батькові.

3.1.3. Страхувальник зобов’язаний зареєструватися в органах Пенсійного фонду України незалежно від того, чи він фактично веде господарську діяльність та провадить розрахунки з оплати праці чи ні.

3.1.4. Для реєстрації в органах Пенсійного фонду України страхувальники, зазначені в підпунктах 2.1.1 (юридичні особи) та 2.1.2 пункту 2.1 цієї Інструкції, подають:

заяву за формою згідно з додатком 1;

завірені копії таких документів:

свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності (якщо така реєстрація передбачена законодавством);

рішення про створення установи, організації, філії, представництва, іншого відокремленого підрозділу;

довідки про внесення до Державного реєстру підприємств та організацій України (далі — ЄДРПОУ), присвоєння ідентифікаційного коду органом статистики для юридичних осіб;

установчих документів.

3.1.5. Страхувальники, зазначені в підпунктах 2.1.1 (фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності), 2.1.3, 2.1.4, пункту 2.1 цієї Інструкції, для реєстрації в органах Пенсійного фонду України подають:

заяву за формою згідно з додатком 1;

заяву за формою згідно з додатком 1а;

завірені копії таких документів:

свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності (якщо така реєстрація передбачена законодавством);

довідки про присвоєння ідентифікаційного номера з державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів;

трудового договору з найманим працівником;

цивільно-правового договору з особою, за яку сплачуються внески.

Страхувальники, зазначені в підпункті 2.1.5 пункту 2.1 цієї Інструкції, для реєстрації в органах Пенсійного фонду України подають:

заяву за формою згідно з додатком 1;

завірені копії таких документів:

документів, що підтверджують право на провадження нотаріальної та іншої діяльності;

довідки про присвоєння ідентифікаційного номера з державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів;

трудового договору з найманим працівником;

цивільно-правового договору з особою, за яку сплачуються внески.

3.1.6. Страхувальники з дня їх реєстрації в органах Пенсійного фонду України набувають статусу платників страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

3.1.7. Особи, зазначені в підпункті 2.1.6 пункту 2.1 цієї Інструкції, подають до органів Пенсійного фонду за місцем проживання:

заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування за формою згідно з додатком 2;

завірені копії таких документів:

довідки про присвоєння ідентифікаційного номера;

трудової книжки;

документа, що посвідчує особу.

З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, після перевірки викладених у заяві відомостей та відсутності умов, за яких неможлива добровільна участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, органом Пенсійного фонду в термін не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви, укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, наведеного у додатку 3 цієї Інструкції.

Зазначені особи набувають статусу платників із дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.

3.2. На основі документів, визначених у підпунктах 3.1.4, 3.1.5, 3.1.7 пункту 3.1 цієї Інструкції, проводяться відповідні записи в журналах обліку платників страхових внесків, а одержані документи підшиваються до справи, на якій проставляється реєстраційний номер платника страхових внесків.

3.2.1. Журнал обліку ведеться окремо щодо юридичних, фізичних осіб та тих, хто бере добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Обов’язковими реквізитами журналів обліку є:

реєстраційний номер платника;

назва платника;

код за ЄДРПОУ (ідентифікаційний номер);

дата прийняття рішення про реєстрацію (створення) платника;

дата взяття на облік в органах Пенсійного фонду України;

дата реєстрації в органах Пенсійного фонду України;

дата зняття з обліку.

Узяття на облік юридичних та фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності здійснюється на підставі одержаного з органу державної реєстрації інформаційного повідомлення.

3.2.2. Після реєстрації платникові протягом 10 днів видаються повідомлення за формою згідно з додатком 4.

3.3. Особливості реєстрації у разі зміни юридичного статусу платника страхових внесків чи адреси

3.3.1. У разі зміни назви платника, організаційно-правової форми суб’єкта підприємницької діяльності, а також форм власності або зміни місцезнаходження, юридичної адреси платник зобов’язаний у 10-денний термін з дня виникнення відповідних змін подати до органу Пенсійного фонду документи в порядку, визначеному пунктом 3.1 цієї Інструкції. Заява подається з приміткою “Перереєстрація”. До заяви подаються завірені копії документів, що зазнали змін. Орган Пенсійного фонду здійснює відповідні зміни в реєстраційних справах платників та видає нове повідомлення за формою згідно з додатком 4.

У разі зміни прізвища, імені чи по батькові або місця проживання громадяни (підприємці, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, — займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов’язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності) зобов’язані у 10-денний термін з дня виникнення відповідних змін подати до органу Пенсійного фонду документи в тому самому порядку, як і при реєстрації. Заява подається з відміткою “Перереєстрація”. Орган Пенсійного фонду здійснює відповідні зміни в реєстраційних справах платників та видає нове повідомлення за формою згідно з додатком 4.

3.3.2. Якщо відповідні зміни відбулися у межах територіального обслуговування органу Пенсійного фонду, то вони вносяться до справи платника без зміни його реєстраційного номера.

3.3.3. Якщо платник за новим місцезнаходженням розташований за межами території обслуговування органу Пенсійного фонду, то він зобов’язаний у 15-денний термін провести розрахунки з органом Пенсійного фонду за попереднім місцем реєстрації і знятися з обліку. За новою адресою платник підлягає реєстрації в порядку і терміни, визначені цією Інструкцією.

3.3.4. У разі недодержання платником, що знімається з обліку, порядку обчислення та сплати внесків, подання недостовірної звітності, порушення строків її подання проводиться документальна перевірка правильності розрахунків платника і складається акт у трьох примірниках, у якому зазначається нове місцезнаходження. У 10-денний термін проводяться остаточні розрахунки на підставі акта перевірки.

У разі неплатоспроможності платника борг на підставі акта перевірки враховується за новим місцем його реєстрації.

Після проведення остаточних розрахунків на підставі заяви платник знімається з обліку, його справа закривається і за новим місцем реєстрації не передається, його реєстраційний номер надалі не використовується. Платежі платника, що знявся з обліку, ураховуються в базі даних до кінця поточного року.

3.4. Зняття з обліку платника страхових внесків

3.4.1. У разі прийняття в установленому законодавством порядку рішення про скасування державної реєстрації платника у зв’язку з його ліквідацією (заява/рішення/ власника/власників/ або уповноваженого ним/ними/ органу чи рішення господарського суду) платник зобов’язаний у 10-денний термін з дня прийняття відповідного рішення про ліквідацію подати до органу Пенсійного фонду вищевказані документи та заяву про зняття з обліку із зазначенням його правонаступника (якщо він визначений).

Отримавши зазначені документи, орган Пенсійного фонду у 10-денний термін проводить документальну перевірку правильності обчислення та сплати страхових внесків. На основі акта перевірки платник розраховується з органом Пенсійного фонду.

3.4.2. У разі встановлення заборгованості платника, державна реєстрація якого скасовується, орган Пенсійного фонду складає у трьох примірниках довідку про борг за платежами до Пенсійного фонду, один з яких надсилає ліквідаційній комісії, другий — правонаступнику, якщо він є, та органу державної податкової служби — за внесками на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

3.4.3. Якщо підприємство, яке ліквідовується, має заборгованість з виплати заробітної плати, нарахованої за період до 1 січня 2004 року, відповідно до чого строк унесення нарахованого збору ще не настав, то ліквідаційна комісія включає належну суму сплати коштів до ліквідаційного балансу підприємства і оформляє це надходження актом. В акті зазначаються правонаступник підприємства (якщо він визначений), сума належних платежів і дата їх унесення, яка не може бути пізнішою від дати, установленої підприємству для її виплати до ліквідації.

Копії актів, підписаних ліквідаційною комісією і правонаступником (якщо він визначений), подаються до відповідного органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації підприємства, що підлягає ліквідації, і правонаступника.

Якщо належна сума платежів, що мають уноситися підприємством, яке ліквідовується, перевищує суму, зазначену в акті, то правонаступник зобов’язаний внести повністю всю належну суму і одночасно внести відповідні зміни до балансу, одержаного від ліквідаційної комісії.

3.4.4. Орган Пенсійного фонду закриває справу платника після остаточного погашення ним недоїмки зі сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду. Реєстраційний номер ліквідованого платника страхових внесків надалі не використовується, його платежі враховуються в базі даних до кінця поточного року.

3.4.5. Зняття з обліку платника фіксується у журналі обліку платників. Справа такого платника здається до архіву органу Пенсійного фонду після закінчення звітного року.

4. Розміри страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування
Розміри страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” за ставками:

4.1. Для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 (крім платників фіксованого сільськогосподарського податку) та 2.1.2 пункту 2.1 цієї Інструкції, — 32 відсотки суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”, виплати винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю; (Абзац перший пункту 4.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду N 3-1 від 31.01.2005)

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, які використовують працю найманих працівників з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілоти, штурмани, бортінженери, бортмеханіки, бортрадисти, льотчики-наглядачі) і бортоператори, які виконують спеціальні роботи в польотах, — 42 відсотки суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”, виплат винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також до суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю;

( Абзац третій пункту 4.1 вилучено на підставі Постанови
Пенсійного фонду N 9-4 ( z1010-04 ) від 29.07.2004 )




( Абзац четвертий пункту 4.1 вилучено на підставі Постанови
Пенсійного фонду N 9-4 ( z1010-04 ) від 29.07.2004 )




для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, у таких розмірах: (Пункт 4.1 доповнено абзацом згідно з Постановою Пенсійного фонду N 3-1 від 31.01.2005)

у 2005 та 2006 роках — 6,4 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно — правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”, виплати винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю; (Пункт 4.1 доповнено абзацом згідно з Постановою Пенсійного фонду N 3-1 від 31.01.2005) у 2007 році — 12,8 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно — правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”, виплати винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю; (Пункт 4.1 доповнено абзацом згідно з Постановою Пенсійного фонду N 3-1 від 31.01.2005) у 2008 році — 19,2 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно — правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”, виплати винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю; (Пункт 4.1 доповнено абзацом згідно з Постановою Пенсійного фонду N 3-1 від 31.01.2005) у 2009 році — 25,6 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно — правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”, виплати винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю; (Пункт 4.1 доповнено абзацом згідно з Постановою Пенсійного фонду N 3-1 від 31.01.2005) з 2010 року — 32 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно — правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”, виплати винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю; (Пункт 4.1 доповнено абзацом згідно з Постановою Пенсійного фонду N 3-1 від 31.01.2005) для платників, зазначених у підпункті 2.1.2 пункту 2.1 цієї Інструкції, які виплачують грошове забезпечення, допомоги та компенсації відповідно до законодавства, у таких розмірах:

10 відсотків мінімального страхового внеску у 2005 році;

20 відсотків мінімального страхового внеску у 2006 році;

30 відсотків мінімального страхового внеску у 2007 році;

40 відсотків мінімального страхового внеску у 2008 році;

50 відсотків мінімального страхового внеску у 2009 році;

60 відсотків мінімального страхового внеску у 2010 році;

70 відсотків мінімального страхового внеску у 2011 році;

80 відсотків мінімального страхового внеску у 2012 році;

90 відсотків мінімального страхового внеску у 2013 році;

100 відсотків мінімального страхового внеску з 2014 року.

(Пункт 4.1 доповнено абзацом згідно з Постановою Пенсійного фонду N 3-1 від 31.01.2005)

4.2. Для підприємств, установ, організацій (крім платників фіксованого сільськогосподарського податку), де працюють інваліди, внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування визначаються окремо за ставкою 4 відсотки сум фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”, виплати винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю для працюючих інвалідів та за ставкою 32 відсотки від сум фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”, виплати винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю для інших працівників такого підприємства. (Абзац перший пункту 4.2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду N 3-1 від 31.01.2005)

Документом, що дає право на застосування ставки в розмірі 4%, є завірена копія виписки з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності.

Для підприємств всеукраїнських громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих, внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування визначаються за ставкою 4 відсотки від суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”, виплати винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю для всіх працівників цих підприємств.

4.3. Для платників, зазначених у підпунктах 2.1.3 (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування), 2.1.4 та 2.1.5 пункту 2.1 цієї Інструкції, — 32 відсотки від суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб;

фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески у фіксованому розмірі, установленому відповідно до законодавства України.

4.4. Для платників, зазначених у підпунктах 2.2.1, 2.2.2, 2.2.6-2.2.12 пункту 2.2 цієї Інструкції:

1 відсоток сум доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, що включаються до складу загального оподатковуваного доходу, якщо дохід не перевищує 150 гривень;

2 відсотки сум доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, що включаються до складу загального оподатковуваного доходу, якщо дохід перевищує 150 гривень.

Для платників, визначених у підпункті 2.2.1 пункту 2.2 цієї Інструкції, з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах:

1 відсоток сум доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, що включаються до складу загального оподатковуваного доходу, якщо він становить менше 150 гривень;

2 відсотки сум доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, що включаються до складу загального оподатковуваного доходу, якщо він становить від 150 до 250 гривень;

3 відсотки сум доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, що включаються до складу загального оподатковуваного доходу, якщо він становить від 250 до 350 гривень;

4 відсотки сум доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, що включаються до складу загального оподатковуваного доходу, якщо він становить від 350 до 500 гривень;

5 відсотків сум доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, що включаються до складу загального оподатковуваного доходу, якщо він перевищує 500 гривень.

Для платників, визначених у підпунктах 2.2.1, 2.2.6 та 2.2.8 пункту 2.2 цієї Інструкції, які мають статус державного службовця або працюють на посадах, робота на яких зараховується до трудового стажу, що дає право на одержання пенсії відповідно до Законів України “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”, “Про статус народного депутата України”, “Про Національний банк України”, “Про службу в органах місцевого самоврядування”, Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року N 379 (із змінами):

1 відсоток з частини сум доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, що включаються до складу загального оподатковуваного доходу, що не перевищує 150 гривень;

2 відсотки з частини сум доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, що включаються до складу загального оподатковуваного доходу в розмірі від 151 до 250 гривень;

3 відсотки з частини сум доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, що включаються до складу загального оподатковуваного доходу в розмірі від 251 до 350 гривень;

4 відсотки з частини сум доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, що включаються до складу загального оподатковуваного доходу в розмірі від 351 до 500 гривень;

5 відсотків з частини сум доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, що включаються до складу загального оподатковуваного доходу в розмірі понад 501 гривню.

4.5. Для платників, зазначених у підпунктах 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3 та 2.1.5 пункту 2.1 цієї Інструкції, — 32 відсотки суми винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

4.6. Для платників, зазначених в абзаці третьому підпункту 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, — з сум доходу, що розподіляється між членами колективних, орендних підприємств, сільськогосподарських кооперативів, фермерських господарств і підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

4.7. Для платників, зазначених у підпункті 2.1.6 пункту 2.1 цієї Інструкції, — сума, визначена договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

4.8. Розмір мінімального страхового внеску становить:

34 відсотки мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків, — для застрахованих осіб, визначених підпунктами 2.2.1 (крім осіб, які працюють у платників фіксованого сільськогосподарського податку), 2.2.2, 2.2.6, 2.2.7, 2.2.8, 2.2.9, 2.2.10, 2.2.11, 2.2.12 пункту 2.2 цієї Інструкції; (Абзац другий пункту 4.8 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду N 3-1 від 31.01.2005)

44 відсотки мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків, — для застрахованих осіб, визначених підпунктом 2.2.1 пункту 2.2 цієї Інструкції з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілоти, штурмани, бортінженери, бортмеханіки, бортрадисти, льотчики-наглядачі) і бортоператори, які виконують спеціальні роботи в польотах;

6 відсотків мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків, — для застрахованих осіб, визначених підпунктами 2.2.1, 2.2.2, 2.2.6, 2.2.7, 2.2.8, 2.2.9, 2.2.10, 2.2.11, 2.2.12 пункту 2.2 цієї Інструкції, які працюють на підприємствах, установах, організаціях (крім осіб, які працюють у платників фіксованого сільськогосподарського податку) та мали та/або мають статус інвалідів, а також для застрахованих осіб, визначених підпунктом 2.2.1 пункту 2.2 цієї Інструкції, які працюють на підприємствах всеукраїнських громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих; (Абзац четвертий пункту 4.8 в редакції Постанови Пенсійного фонду N 9-4 від 29.07.2004; із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду N 3-1 від 31.01.2005)

32 відсотки мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків, — для застрахованих осіб, визначених підпунктами 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5, 2.2.13, 2.2.14, 2.2.15, 2.2.16 пункту 2.2 цієї Інструкції; (Абзац п’ятий пункту 4.8 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду N 3-1 від 31.01.2005)

8,4 відсотка у 2005 та 2006 роках, 14,8 відсотка у 2007 році, 21,2 відсотка у 2008 році, 27,6 відсотка у 2009 році, 34 відсотка з 2010 року — для застрахованих осіб, зазначених підпунктом 2.2.1 пункту 2.2 цієї Інструкції, які працюють у платників фіксованого сільськогосподарського податку. (Пункт 4.8 доповнено абзацом шостим згідно з Постановою Пенсійного фонду N 3-1 від 31.01.2005)

5. Порядок нарахування (обчислення) та строки сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування
5.1. Порядок обчислення і строки сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування платниками, визначеними підпунктами 2.1.1, 2.1.2 пункту 2.1 цієї Інструкції

5.1.1. Обчислення страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1, 4.2, 4.5 цієї Інструкції, на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу).

5.1.2. Нарахування страхових внесків здійснюється на суми, які не зменшені відповідно до законодавства про податок на доходи фізичних осіб та на суми податків, інших обов’язкових платежів і внесків, що відповідно до законодавства сплачуються із зазначених сум, та суми утримань, що здійснюються відповідно до законодавства або за договорами позики, придбання товарів та виплат тощо або на інші цілі за дорученням отримувача.

5.1.3. Страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

5.1.4. Нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Базовим звітним періодом є календарний місяць.

5.1.5. У разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід) у розмірах, установлених для страхувальників (32 відсотки, 4 відсотки, 42 відсотки цих сум).

У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах.

(Підпункт 5.1.5 в редакції Постанови Пенсійного фонду N 9-4 від 29.07.2004)

5.1.6. Перерахування страхових внесків здійснюється платниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

Фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення з цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством, або за виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Сплата страхових внесків у разі одержання товарів (послуг)

або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу) здійснюється в останній робочий день базового звітного періоду.

Остаточний розрахунок за базовий звітний період здійснюється платником страхових внесків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

5.1.7. Нарахування страхових внесків на суми виплат, зазначених в абзаці першому пункту 4.1, пунктах 4.2, 4.5 (залежно від умов договору), період яких більше одного місяця (допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, оплата щорічної відпустки тощо), здійснюється окремо за кожний місяць.

5.2. Порядок нарахування (обчислення) і строки сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування платниками, визначеними підпунктами 2.2.1, 2.2.2, 2.2.6 — 2.2.12 пункту 2.2 цієї Інструкції

5.2.1. Нарахування страхових внесків із зазначеної категорії платників здійснюється страхувальниками, зазначеними в підпунктах 2.1.1, 2.1.2, 2.1.5, щомісяця за ставками, визначеними пунктом 4.4 цієї Інструкції.

Обчислення страхових внесків здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу).

Заяву про сплату страхових внесків зазначені платники не подають.

5.2.2. Нарахування та сплата страхових внесків здійснюється відповідно до вимог підпунктів 5.1.2, 5.1.3 та в строки, визначені підпунктом 5.1.4 пункту 5.1 цієї Інструкції.

5.2.3. Нарахування страхових внесків на суми доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, що включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу, період яких більше одного місяця (допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, оплата щорічної відпустки тощо), здійснюється окремо за кожний місяць.

5.3. Порядок нарахування (обчислення) і строки сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування платниками, визначеними підпунктами 2.1.3, 2.1.4, 2.1.5 пункту 2.1 цієї Інструкції

5.3.1. Визначення сум страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється на підставі:

даних у річних розрахунках;

даних у розрахунку авансових сум страхових внесків;

даних річних розрахунків про нараховані та сплачені суми фіксованого розміру страхових внесків, отриманих від фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів;

отриманих від податкових органів відомостей про результати перевірок діяльності таких осіб, що призвели до збільшення або зменшення розмірів страхових внесків.

5.3.2. Страхові внески платники, визначені підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування), сплачують за себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (підпункт 2.1.4 пункту 2.1 цієї Інструкції), якщо податковими органами провадиться нарахування авансових сум податку, протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада авансові платежі в розмірі 25 відсотків річної суми страхового внеску, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності. (Абзац перший підпункту 5.3.2 пункту 5.3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду N 3-1 від 31.01.2005)

Суми страхових внесків, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня наступного року за звітний рік на підставі даних річної податкової декларації. Розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав чистий дохід на 32 відсотка. (Абзац другий підпункту 5.3.2 пункту 5.3 в редакції Постанови Пенсійного фонду N 3-1 від 31.01.2005)

5.3.3. Страхові внески платниками, визначеними підпунктом 2.1.5 пункту 2.1 цієї Інструкції, сплачуються ними до 1 квітня наступного року за звітним на підставі даних річної податкової декларації. Розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав загальний місячний оподатковуваний дохід на 32 відсотка. (Підпункт 5.3.3 пункту 5.3 в редакції Постанови Пенсійного фонду N 3-1 від 31.01.2005)

5.3.4. Страхові внески платниками, визначеними підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 цієї Інструкції, які обрали особливий спосіб оподаткування, сплачуються ними за себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (підпункт 2.1.4 пункту 2.1 цієї Інструкції), до 20 числа поточного місяця за попередній у фіксованому розмірі.

5.3.5. Орган Пенсійного фонду за період до 1 січня 2004 року видає довідку про сплату страхових внесків за формою згідно з додатком 5 платникам, що припинили підприємницьку діяльність або змінили місце проживання, а також для подання її до органів, що призначають пенсії, при призначенні або перерахунку пенсій.

5.4. Страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), нарахування яких здійснюється у натуральній формі.

Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.

5.5. Страхові внески нараховуються на суми, зазначені в розділі 4 цієї Інструкції (крім абзаців третього та четвертого пункту 4.1 цієї Інструкції), у межах максимальної величини, що встановлюється законом про розмір страхових внесків.

5.6. Для зарахування коштів платників Пенсійного фонду в установах банку відкриваються органами Пенсійного фонду поточні рахунки на рахунку 2560 “Державні позабюджетні фонди”, де відображаються їх надходження та використання. Рахунок відкривається у порядку, установленому постановою Національного банку України від 12.11.2003 N 492 “Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах”, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за N 1172/8493.

5.7. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Страхувальники — фізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують страхові внески шляхом готівкових розрахунків через банківські установи.

5.8. Страхові внески, які підлягають сплаті із сум виплат (доходу) за період з дня виникнення у страхувальника зобов’язання щодо реєстрації як платника страхових внесків до дня його реєстрації в органах Пенсійного фонду, сплачуються (стягуються) на загальних підставах відповідно до вимог цієї Інструкції за весь зазначений період.

5.9. Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.

Обчислення органами Пенсійного фонду сум страхових внесків за минулі періоди провадиться, виходячи з розміру страхового внеску, що діяв на день нарахування виплат (доходу).

5.10. Сплата страхових внесків платниками, зазначеними у підпункті 2.1.6 пункту 2.1 цієї Інструкції

5.10.1. Особи, зазначені в підпункті 2.1.6 пункту 2.1 цієї Інструкції, сплачують страхові внески в розмірі, установленому в договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, але не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць до 20-го числа місяця, наступного за останнім календарним днем попереднього кварталу.

5.10.2. Сплата страхових внесків за попередні періоди здійснюється однією сумою протягом 10 днів з моменту підписання договору про добровільну участь. При цьому сума сплачених страхових внесків за кожний місяць не може бути меншою за мінімальний страховий внесок.

5.11. У разі ухилення страхувальника чи його посадових осіб від надання органу Пенсійного фонду звітності чи інших документів про сплату страхових внесків, неведення страхувальником бухгалтерського обліку чи відсутності в нього відповідних первинних документів або якщо сума страхових внесків, нарахована страхувальником, не підтверджується документами, визначення страхових внесків здійснюється органами Пенсійного фонду за непрямими методами в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

6. Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах
6.1. Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, — також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, — фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:

20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;

30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році;

40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році;

50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;

60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;

70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;

80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році;

90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році;

100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

(Пункт 6.1 в редакції Постанови Пенсійного фонду N 9-4 від 29.07.2004)

6.2. Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах. Наприклад, громадянину для призначення пенсії на пільгових умовах за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць необхідно мати стаж роботи 12,5 року при загальному стажі 25 років. Фактично він має стаж роботи, що дає йому право на пільгову пенсію 22 роки, з них на підприємствах:

N 1 - 8 років (останнє місце роботи),
N 2 - 2 роки (попереднє місце роботи),
N 3 - 12 років.
Для визначення частки плати враховується стаж на підприємствах:

N 1 - 8 років,
N 2 - 2 роки,
N 3 - 2,5 року.
При визначенні частки сплати окремого підприємства стаж ураховується в місяцях (шляхом переведення років у місяці).

Якщо пенсія на пільгових умовах призначена із взаємним зарахуванням періодів роботи, передбачених статтями 13, 14 та 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, які дали право на цю пільгову пенсію, то відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій здійснюється тими підприємствами, на яких цей стаж було вироблено у розмірах, передбачених частиною 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

6.3. У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

6.4. Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

6.5. Повідомлення складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

6.6. Додаткові пенсії, доплати, надбавки та підвищення призначені відповідно до законодавства України, не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню.

6.7. Фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, які призначені з додатковим зниженням пенсійного віку, відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, відшкодовуються протягом періоду цього додаткового зниження.

6.8. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

6.9. Не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. (Пункт 6.9 в редакції Постанови Пенсійного фонду N 9-4 від 29.07.2004)

6.10. У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
<. . .>